У часи вірусу
та карантину так хочеться повірити у казку. У казку – де все добре, де всі
здорові та щасливі, де ми можемо вільно обійматися та спілкуватися один з одним, не
турбуючись про небезпеку зараження. І як би це дивно не звучало – у казку,
де ми всі знову зібралися за шкільними партами.
З вірою у
добрі часи та вдячністю за цікаву історію пропоную до прочитання казку,
авторами якої є наша Емілія та її мама Оксана Володимирівна!
Невідомий вірус
У мальовничому лісі, біля
великої річки росло дуже гарне дерево. Скроні його були великими та сильними.
Листя зелене-зелене, а квіти яскраво-рожеві, пахучі, як мед та купчасті.
Щоранку зі сходом сонечка та
росою на дереві прокидались маленькі феї. Дерево було для них домівкою, яка
звалась Королівство Добра.
Маленькі феї були добрими,
веселими, допомагали звіряткам у лісі та мешканцям ріки. Вони були
феями-рятівницями. Одні лікували, інші збирали цілющі трави та готували
еліксири.
Одного дня до рятівниць прийшла
Мишка. Вона почувалась зле: підвищена температура, головний біль, біль у
м’язах, кашель. Феї оглянули її та вирішили залишити у цілющих печерах.
Лікування не допомагало. Рятівниці засмучувались.
Через декілька днів до цілющих
печер прийшли дітки Мишки з татом. Їх симптоми були однакові…
Феї продовжували шукати
еліксир.
Цілющі печери були майже
заповнені хворими звірятками. Захворіли: Лисичка, Ведмедиця, Вовк, Змій,
Горобець, сім’я Бджіл, Павук з дітками, Кішка, Голуб і багато інших. Хворі
приходили і приходили…
Маленькі рятівниці почали
досліджувати причини цієї хвороби. Був виявлений невідомий вірус, якого
мешканці мальовничого лісу ніколи не бачили. Вони виявили, що ця хвороба
передається при тісному контакті, повітряно-крапельним шляхом.
Щоб кількість хворих звіряток
не збільшувалась був введений суворий карантин. Усі мешканці лісу дуже
відповідально віднеслись до цього правила.Феї надали рекомендації, яких
звірятка дотримувались:
- Мити
лапки чистою водою із водоспаду.
- Мити
їжу водою і пити тільки із водоспаду.
- Не
торкатися мордочки та очей лапками.
- Тримати
дистанцію один від одного.
- Залишатись
вдома – найголовніше.
Усі залишалися у своїх нірках,
гніздах, деревах. А рятівниці продовжували шукати цілющий еліксир.
Найдосвідченіші феї зібрались і
почали обговорення. Вони згадували і згадували усі трави, усі узвари, варили,
терли, сушили, змішували, випарювали і тут… Найстарша фея-рятівниця згадала, що
на краю лісу росте квітка Еміліана, яка володіє дуже сильними антисептичними
цілющими властивостями. Лише одна квіточка може врятувати від невідомого вірусу
увесь ліс.
Рятівниці вирушили на пошуки…
Тим часом до цілющих печер
приходили і приходили бідолашні хворі звірятка. Ліс опустів, вода у річці
стихла, дні не були вже такими веселими. Малюкам- звіряткам кортіло вийти на
свіже повітря і погратись у зеленій травичці, побігати за метеликами,
побешкетувати. Бабусі та дідусі чекали своїх малюків у гості. Але всі розуміли,
щоб не дати невідомому вірусу розмножитись
потрібно залишатись вдома.
Пані Сова не залишала своїх
учнів без цікавих уроків та завдань. Щоденно вона виходила на свій балкон та
гучно проводила уроки, щоб її чули усі звірятка у лісі. А фізкульт-хвилинки
вправно повторювали і дорослі. Сова готувала захоплюючі, пізнавальні цікавинки,
вправи та задачі, які залюбки виконували учні. Що таке іменник, прикметник,
дієслово, прийменник? Таблиці множення та ділення аж до 9-ти. А захоплююча
історія про звірятко, яке було особливим – не таким, як усі (він не міг ходити)
–змусила замислитись і дорослих. Пані
Сова розповідала, який шлях та старання були покладені, щоб досягти своєї мрії
і бути нарівні з усіма- грати в улюблену гру. По завершенню уроків Пані Сова
щоденно говорила такі слова: «Уроки завершено! Відпочивай! Пам’ятай, що я
завжди на зв’язку!». Школярики з нетерпінням чекали зустрічі із своєю «шкільною
матусею» - Пані Совою. І розуміли, щоб ця зустріч швидше відбулась – потрібно
дотримуватися правил карантину і залишатися вдома!
Перешкода за перешкодою долали
маленькі феї-рятівниці. Змучені, ослаблені-вони не здавались. Від них залежав
добробут усього мальовничого лісу. Вони справились із своїм завданням – знайшли
квіточку Еміліану.
Почалась робота над цілющим
еліксиром та пилком. Найстарша фея працювала сім днів. І ось… сріблястий пилок
та цілющий еліксир із квіточки Еміліани – готові.
Усі недужі звірятка отримала по
краплинці цілющого зілля і стали почуватись краще. Незабаром вони почали
видужувати.
Бджілки прийшли на допомогу і
погодились рознести сріблястий пилок, який знищив вірус в усьому лісі. Вони
трудились зранку до вечора: обпилювали кожне дерево, кожну травинку, квіточку і
пелюсточку.
Завдяки дисципліні мешканців
мальовничого лісу, які дотримувались правил карантину - хворих звіряток більше
не було.
Усі були врятовані, а невідомий
вірус знищено.
Феї-рятівницю із Королівства
Добра повернули у ліс веселощі і добробут. А із сріблястого пилку у лісі
повсюди зацвіли квіти Еміліани, які врятували усіх мешканців. Ліс став
неповторно мальовничим, а повітря наповнилось насиченим приємним ароматом.
Щоранку із сходом сонечка та
росою прокидались маленькі феї-рятівниці та квіти Еміліани…
Автори:
Сажок Емілія
Сажок Оксана
Немає коментарів:
Дописати коментар